Чіпування проводиться для ідентифікації птахів. Це особливо важливо для тих улюбленців, що охороняються за CITES. Без чіпу на них ви не отримаєте документів та не зможете виїхати за кордон.
Чіпи є доволі безпечними. Це малесенька мікросхема, що знаходиться у дуже міцній нейтральній скляній капсулі. Впавши або дзьобом птахїї не розіб'є! Все це стерильне і знаходиться в стерильному аплікаторі, схожому на шприц.
Мікрочіп нічого не випромінює і не має батареї живлення, активізується тільки слабким електромагнітним полем сканера. Це робить чіп не шкідливим для птаха або будь-якої іншої тварини.
Чіп встановлюється у грудний м’яз або під шкіру між крилами. Коли чіп в м’язі, менше ризик міграції, але це більш болісно для малих папуг. Під шкірою на спині – прийнятне місце, але високий ризик міграцї чіпу. А от під шкіру на крилі – дуже невдале місце. Ми маємо досвід як у жодного з точно чіпованих під шкіру крила папуг за рік чіпу не було. Шкіра дуже тонка, м’язів там мало, скоріше за все, папуг щось турбувало і чіпи вони непомітно дістали. Чіп, до речі, завжди видно на рентгені!
Чіпують птахів зазвичай без наркозу, маленьким папугам пропонують газовий наркоз, тому що для них ця процедура, більш болючіша ніж звичайна ін’єкція.
Чи може бути індивідуальна реакція? Так, може, але ризик цього менше 1%.
Важливо щоб до чіпування лікар зчитав чіп ще в голці і ви все бачили, що номер зчитується.
Чи є альтернативою чіпу кільце?
Багато країн визнають нероз’ємне кільце як ідентифікатор, але через анатомічні особливості надіти його можна тільки пташеняті в дуже ранньому віці, це раз. Два – ризики, що несе кільце, набагато більші ніж від чіпу.
Чи можна позбутися чіпу?
Так, можна, хірургічним методом.
Comments